Ану я подивлюся, яке ти тут на вигляд

 
 

Ану я подивлюся, яке ти тут на вигляд




 

З гріхом пополам закінчив церковно-парафіяльну школу.
Тепер передо мною стелилася нова невідома путь: в який бік заверне моя життєва стежечка.

Интернет реклама УБС
 

Интернет реклама УБС

Интернет реклама УБС
 

Життєва стежечка вела, вела й завела на гору. За селом, на горі, в підперезаному тополями хуторі, жив господар на всю губу, богобоязливий церковний староста Кіндрат Комар.
Сам жив, людей гнобиз.
Взяла мене мама За руку, гірко заплакала і сказала:
— Підемо, синку, на гору. Будеш гусей пасти. Своїх нема, станеш чужі пасти.
Увійшли ми з мамою у покої хутірські. Зайшли в багату, простору хату проситися у найми.
Кіндрат Комар творив вечірню молитву. Не спиняючи щирої молитви, запитав:
— Хто там?
— Привела до вас хлопця. Чи візьмете на літо   гусей попасти?
— Гусей? На гусей мені вчора накинули одного дармоїда. На овечок давай. Овечок бог послав сто штук. «...Отче наш, їже єсі на небесі...» Чи втьопне воно овець пасти?
— Зможе, зможе... Ти, синок, умієш прутом овечат ганяти? Вміє!.. Вміє!..
— «Да святиться ім'я твоє...» А барана не боїшся?.. В мене три барани... Мордаті, рогаті!..
— Синку! А ти на барана палюгою — куди лізеш? Він барана не боїться!..
— А як баран затопче копитами, рогами придавить? «...Да буде царствіє твоє, да буде воля твоя...»
— Воно в мене живуче — не задавить. Ти, синок, хлібця поїсиш та такий кріпкенький станеш. Еге ж?..
— «...яко на небесі, тако і на землі, дождь нам днесь...» Скільки ти візьмеш за свого силача?
— До покрови... Попасе, поглядить, ви йому на сорочку наберете, на штани і по гривенику в день.
— По гривенику? Щось ти, тітко, за таке худюще рано гримаєш! «...і остави долги наші, яко же і ми оставляєм должніков наших...» Твоєму багатирю в базарний день красна ціна — п'ятак.
— Малувато... добавте...
— Куди — добавте? Воно, бачиш, як пряде очима на хліб. Воно й мене з'їсть «...і не веді нас во іскушеніє, і ізбавь нас от лукавого»'.
— Не вечеряло та й дивиться. Поспішали...
— Ото хочеш, хочеш — ні, п'ятак у день і сорочка.  В  мене їх восьмеро, всім штанів не накупишся. Штани бог дасть... «Яко твоє єсть царство і сила, і слава отця і сина, і святого духа...»
— В чому ж він буде ходити? В чому стане овечок пасти?..
— В чому ходило, в тому хай і ходить. Літо тепле, походить без штанів, «...і нині, і прісно, і вовіки віків. Амінь!..» Ану я подивлюся, яке ти тут на вигляд.
Височенна сіль землі встала і безцеремонно почала щупати мої слабенькі руки.
— Те, те, те... Де воно росло — в лісі? Одні кісточки... Переплатив я твоєму силачеві... Воно ж нікудишнє. Волам не дістане налигача надіти. Вівці вмієш доїти?
— Покажете, зуміє. Не святі горшки ліплять.
— Оставляй. Будеш ночувати в повітці. Бери ось оце ряденце, постелеш сінця. Тільки бери кострубатішого, звикай, бо тим мягшим сіном коней ранком погодуєш. На, бери рядно і спи. Та гляди сторожуй. Підсунеться яка-небудь сатана до корів, схвачуися і читай: «Да воскресне бог...»
Умова відбулася: пішов я,в найми по п'ятаку в день пасти овець в одній сорочці.
Довго мама тулила мою дитячу голівку до своїх теплих грудей.
Я довго на горбику стояв, очима проводив материну постать, яка в сутінках ген-ген майоріла в високих чужих хлібах. До пам'яті привів мене окрик господаря:
— Заснуло, чи що? Піди подивися, чого коні харапудяться?

 


Организация и проведение детских праздников , свадьба;На сайте svetiochag.ru купить blitz светильники германия . Большой выбор люстр.

 

Басня – краткий рассказ, чаще всего в стихах, главным образом сатирического характера. Басня – жанр иносказательный, поэтому за рассказом о вымышленных персонажах (чаще всего о зверях) скрываются нравственные и общественные проблемы.



Обновлен 01 июн 2014. Создан 20 дек 2013



 

Сайт знакомств лавпланет