Сонце помітно хилилося до заходу

 
 

Сонце помітно хилилося до заходу




 

Сонце помітно хилилося до заходу, його промені тепер скоса зазирали в щілину купола; від щілини до стін павільйону пролягли прозорі жовті смуги. Але нейтріум якось дивно перетворював сонячне світло:


Интернет реклама УБС

 
Интернет реклама УБС

Интернет реклама УБС  

торкнувшись стін, промені віддзеркалювалися від них уже тьмяно-сірими і невиразно освітлювали середину павільйону-бліндажа, величезний ствол нейтріум-гармати, прилади й важелі регулятора ланцюгової реакції. Під стінами павільйону стояли потужні електродвигуни, схожі на чорні бочки; вони також були вкриті тонкою захисною плівкою нейтріуму.
Дві постаті внизу, на диску, майже губились у слабкому освітленні, серед нагромадження пристроїв. Одна, невисока й огрядна, швидко ходила туди й сюди від краю диска до центра; друга, худорлява й довготелеса, що, здавалося, належала не сорокарічному вченому, а молодому спортсмену-баскетболісту, стояла нерухомо…
Врешті вони заспокоїлись. Генерал знову сів у стальне крісло, запалив цигарку. Якийсь час він мовчки пускав струминки диму.
— Як ви гадаєте, док, — голос Х’юза звучав тепер хрипло й стомлено, — як справа з нейтріумом там?
Вебстер не одразу відповів:
— Мені здається, вони ще тільки на самому початку шляху… Можливо, вже одержали перші грами нейтріуму, якщо змогли зрозуміти, з чого зроблені снаряди — “чорні зорі”… А можливо, й ні, коли повірили в повідомлені нами результати невдалих експериментів. В усякому разі, якщо чекати гіршого…
— “Якщо чекати гіршого!” — перебив його Х’юз і знову зіскочив з місця. — Скільки разів ми помилялися в росіянах, вважали їх за дурників, яких можна переконати отакими журнальними трюками, на зразок вашої статті! Скільки разів ми доводили, що росіяни не зможуть зробити атомної бомби! І вже майже довели це саме тоді, коли вони зробили її. Атомну бомбу, яку ми робили п’ять років, а вони — три роки; водневу бомбу, яку вони виготовили всього на десять місяців пізніше за нас, хоч почали робити на чотири роки пізніше! Який жахливий темп! Після того, як ми переконали самих себе і весь світ, що перші вийдемо в космос, вони запустили свої супутники фантастичних розмірів, а згодом — космічні ракети!.. Ви нічому не навчилися, Вебстер! Чи знаєте ви, що вони вже спорудили свій перший нейтріум-завод, який масштабами не поступається перед нашим Нью-Хенфордом? Чи знаєте ви, що на цьому заводі вони починають будувати милі їх серцю ракети? Ракети з нейтріуму, сер! Не балістичні, не міжконтинентальні, а космічні! Чи знаєте ви все це?!
— Ні… — пробурмотів приголомшений Вебстер. — Я не думав… не міг цього передбачити….
На повному обличчі генерала виникла презирливо-глузлива гримаса, суть якої Вебстер розшифрував відразу: ви, вчені, думаєте, що знаєте все, а насправді не знаєте нічого!
— Ну, гаразд, — генерал сів у своє крісло. — Не ваша вина, звичайно, що ви цього не знали, адже в науковій літературі про це нічого не публікувалося. Тому ближче до діла. Ви, звичайно, чудово уявляєте собі, яку небезпеку несуть ці російські ракети з нейтріуму. За допомогою їх росіяни зможуть захопити увесь простір навколо Землі… Отже, — генерал підвищив голос, — цей “телескоп”, у який ви вгатили весь нейтріум, вироблений за ці роки, має стати нашим першим козирем у великій грі під назвою “космічна оборона”. Треба вдосконалити “телескоп”. Треба пристрілятися по Місяцю і найближчому простору так, щоб, коли це буде потрібно, ми змогли послати в будь-яку точку нейтріум-снаряди з ядерною вибухівкою… Поки що ваш “телескоп” — єдине, що ми можемо протиставити російським ракетам… — Х’юз помовчав. — Ну, а з яких, так би мовити, спонукань ми це робитимемо: для доведення, чи є на Місяці життя, чи для перевірки російських даних, чи для дослідження місячної поверхні, — це нам потім вигадають газетярі та дипломати. Важливо, щоб до того часу, коли у росіян з’являться перші бази на Місяці й супутниках, вони були під прицілом. Гра переноситься в космос! Я гадаю, нам не доведеться особливо церемонитись. Хвала Всевишньому, на нічне світило й порожнечу ще не поширюються норми міжнародного права. І нам треба поспішати: росіяни останнім часом почали працювати щось надто швидко.
Генерал глянув на годинник, потім на Вебстера, на обличчі якого вже не лишилося й сліду від колишнього зверхнього виразу.
— Так. Тепер — у Нью-Хенфорд. Дорогою поговоримо докладніше…


 

 

Басня – краткий рассказ, чаще всего в стихах, главным образом сатирического характера. Басня – жанр иносказательный, поэтому за рассказом о вымышленных персонажах (чаще всего о зверях) скрываются нравственные и общественные проблемы.



Обновлен 18 окт 2014. Создан 04 дек 2013



 

Сайт знакомств лавпланет